розбитий

розбитий
-а, -е.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбити 1-11), 15). || розби́то, безос. присудк. сл.
2) у знач. прикм.Розколотий на шматки, потрісканий, побитий.
3) у знач. прикм. Дуже поношений, рваний (про взуття).
4) у знач. прикм. Який розтріпався, скуйовдився (про зачіску, волосся); розтріпаний.
5) у знач. прикм. Знесилений, виснажений чим-небудь. || Морально пригнічений. || Кволий, безсилий (про тіло або його частини).
6) у знач. прикм. Позбавлений жвавості, ритмічності, твердості (про ходу).
7) у знач. прикм. Який втратив своє нормальне звучання (про голос); хриплий, дрижачий.
8) у знач. прикм. Якого зіпсовано частою їздою, ходінням і т. ін. (про шлях, дорогу).
9) у знач. прикм., перен. Якого занапащено, знівечено чим-небудь. || Якого погіршено, зіпсовано чимось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужен реферат?

Смотреть что такое "розбитий" в других словарях:

  • розбитий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • потлачений — розбитий, потовчений …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • битий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до бити 2), 3), 7). || би/то, безос. присудк. сл. 2) Розгромлений у боях. 3) Набитий, настріляний (про дичину). 4) Розбитий, поколений на шматки. || Витоптаний, витолочений. 5) Кований (про зброю). || Карбований… …   Український тлумачний словник

  • напіврозбитий — а, е. Трохи, не зовсім розбитий …   Український тлумачний словник

  • недобитий — а, е. 1) Не зовсім, не до смерті вбитий, уражений. || у знач. ім. недоби/ті, тих, мн. Ті, кого поранили; ті, що уражені не до смерті. 2) Не переможений повністю, не знищений остаточно. 3) Не повністю розбитий, зламаний, зіпсований і т. ін. (про… …   Український тлумачний словник

  • побитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до побити 2 9). || у знач. прикм. || поби/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Убитий, забитий (про багатьох). || перен. Зневірений, знесилений, пригнічений. 3) у знач. прикм. Розбитий, розколотий на шматки.… …   Український тлумачний словник

  • поділкований — а, е. Розбитий, поділений, позначений поділками …   Український тлумачний словник

  • поколений — I поко/лотий, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до поколоти I. 2) у знач. прикм. Який поколовся, потріскався. 3) у знач. прикм. Розсічений, розбитий на частини. Поколений (поколотий) цукор. II поко/лотий, а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до …   Український тлумачний словник

  • розбитість — тості, ж. Стан за знач. розбитий 5) …   Український тлумачний словник

  • розбито — Присл. до розбитий 5) …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»