- розбитий
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбити 1-11), 15). || розби́то, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм.Розколотий на шматки, потрісканий, побитий.3) у знач. прикм. Дуже поношений, рваний (про взуття).4) у знач. прикм. Який розтріпався, скуйовдився (про зачіску, волосся); розтріпаний.5) у знач. прикм. Знесилений, виснажений чим-небудь. || Морально пригнічений. || Кволий, безсилий (про тіло або його частини).6) у знач. прикм. Позбавлений жвавості, ритмічності, твердості (про ходу).7) у знач. прикм. Який втратив своє нормальне звучання (про голос); хриплий, дрижачий.8) у знач. прикм. Якого зіпсовано частою їздою, ходінням і т. ін. (про шлях, дорогу).9) у знач. прикм., перен. Якого занапащено, знівечено чим-небудь. || Якого погіршено, зіпсовано чимось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.